ПРИЧИНИ ШКІЛЬНОЇ ДЕЗАПТАЦІЇ.

1.Неправильні методи виховання в родині.

До помилок у вихованні можна віднести:

· завищені очікування щодо навчальної успішності дитини, будь-яка невдача сприймається неадекватно;

· розмови про недоліки школи чи вчительки замість акцентування уваги дитини на приємних моментах;

· часті конфлікти з приводу навчання дитини, після чого все. Що пов'язано зі школою, втрачає привабливість;

· виховання дитини за типом «кумир родини»;

· байдуже ставлення батьків до навчання дитини.

2.Порушення в системі відносин у школі.

До проблем порушень у системі стосунків у школі відносять:

· дидактогенію (психогенний вплив чинить сам процес навчання);

· дидаскалогенію (некоректне ставлення вчителя до учня);

· злиття дидактогенії й індивідуальної чутливості центральної нервової системи дитини;

· порушення відносин дитини з однокласниками.

3.Деякі індивідуальні особливості психічного розвитку дитини.

Серед індивідуальних причин виділяють:

· невисокий індивідуальний потенціал;

· затримка психічного розвитку;

· гіперактивність;

· труднощі у вольової регуляції поведінки, уваги, навчальної діяльності;

· не сформованість мотивації учня;

· сенситивність до несприятливих впливів навколишнього середовища;

· завищена самооцінка й рівень домагань дитини чи батьків;

· підвищена чутливість нервової системи;

· підвищений рівень тривожності в дитини;

· агресивність;

· замкнутість;

· інертність нервових процесів;

· соматичне ослаблення ( чи які-небудь хронічні захворювання);

· відсутність підготовки до школи.


Форми шкільної дезадаптації

Форми дезадаптації

Причини

Корекційні заходи

Фізіологічна

Слабкий тип нервової системи, підвищена сенситивність, надмірне збудження, фізичні вади та захворювання.

Робота із сім’єю, визначення оптимального режиму навантаження дитини, індивідуальний підхід з боку вчителя.

Інтелектуальна

Недостатній розвиток психічних процесів, психомоторики, відсутність уваги з боку дорослих, пізнавальний «голод» у дошкільному дитинстві.

Робота з розвитку психічних процесів, консультативна робота із сім’єю, розвиток пізнавальної активності.

Вольова

Не сформованість вольової регуляції поведінки, певного рівня довільності уваги, слабка саморегуляція поведінки.

Формування навичок самоконтролю, самоорганізації, атмосфера вимогливості, робота з батьками, планування.

Соціальна

Недостатність досвіду спілкування з однолітками та дорослими, відсутність навичок поведінки в конфліктних ситуаціях в умовах дитячого колективу.

Групові форми роботи, комунікативний тренінг, доброзичлива атмосфера.

Психологічна

Переважання ігрового мотиву діяльності, інфантилізм, артизм, тривожність, «фобія школи», хибні методи виховання в сім’ї – за типом «кумир сім’ї», батьківська вседозволеність, неприйняття дитини.

Індивідуальний підхід, безумовне сприймання дитини батьками і вчителями, розуміння та підтримка, побудова навчання на грі та спілкуванні, сімейна терапія, психотренінг для дітей.

Кiлькiсть переглядiв: 1362