ПРИЧИНИ ШКІЛЬНОЇ ДЕЗАПТАЦІЇ.
1.Неправильні методи виховання в родині.
До помилок у вихованні можна віднести:
· завищені очікування щодо навчальної успішності дитини, будь-яка невдача сприймається неадекватно;
· розмови про недоліки школи чи вчительки замість акцентування уваги дитини на приємних моментах;
· часті конфлікти з приводу навчання дитини, після чого все. Що пов'язано зі школою, втрачає привабливість;
· виховання дитини за типом «кумир родини»;
· байдуже ставлення батьків до навчання дитини.
2.Порушення в системі відносин у школі.
До проблем порушень у системі стосунків у школі відносять:
· дидактогенію (психогенний вплив чинить сам процес навчання);
· дидаскалогенію (некоректне ставлення вчителя до учня);
· злиття дидактогенії й індивідуальної чутливості центральної нервової системи дитини;
· порушення відносин дитини з однокласниками.
3.Деякі індивідуальні особливості психічного розвитку дитини.
Серед індивідуальних причин виділяють:
· невисокий індивідуальний потенціал;
· затримка психічного розвитку;
· гіперактивність;
· труднощі у вольової регуляції поведінки, уваги, навчальної діяльності;
· не сформованість мотивації учня;
· сенситивність до несприятливих впливів навколишнього середовища;
· завищена самооцінка й рівень домагань дитини чи батьків;
· підвищена чутливість нервової системи;
· підвищений рівень тривожності в дитини;
· агресивність;
· замкнутість;
· інертність нервових процесів;
· соматичне ослаблення ( чи які-небудь хронічні захворювання);
· відсутність підготовки до школи.
Форми шкільної дезадаптації
Форми дезадаптації | Причини | Корекційні заходи |
Фізіологічна | Слабкий тип нервової системи, підвищена сенситивність, надмірне збудження, фізичні вади та захворювання. | Робота із сім’єю, визначення оптимального режиму навантаження дитини, індивідуальний підхід з боку вчителя. |
Інтелектуальна | Недостатній розвиток психічних процесів, психомоторики, відсутність уваги з боку дорослих, пізнавальний «голод» у дошкільному дитинстві. | Робота з розвитку психічних процесів, консультативна робота із сім’єю, розвиток пізнавальної активності. |
Вольова | Не сформованість вольової регуляції поведінки, певного рівня довільності уваги, слабка саморегуляція поведінки. | Формування навичок самоконтролю, самоорганізації, атмосфера вимогливості, робота з батьками, планування. |
Соціальна | Недостатність досвіду спілкування з однолітками та дорослими, відсутність навичок поведінки в конфліктних ситуаціях в умовах дитячого колективу. | Групові форми роботи, комунікативний тренінг, доброзичлива атмосфера. |
Психологічна | Переважання ігрового мотиву діяльності, інфантилізм, артизм, тривожність, «фобія школи», хибні методи виховання в сім’ї – за типом «кумир сім’ї», батьківська вседозволеність, неприйняття дитини. | Індивідуальний підхід, безумовне сприймання дитини батьками і вчителями, розуміння та підтримка, побудова навчання на грі та спілкуванні, сімейна терапія, психотренінг для дітей. |