Неправильно:
Люди у віці, Старі, Бабусі та дідусі, Люди пенсійного віку / пенсіонери, Люди поважного віку
Люди старшого віку, Люди третього віку, Люди літнього віку, Літні люди, Люди у віці 60+ / 75+
Прикметником «старі» можна зачепити ту групу людей, яка себе так не ідентифікує, хоча цей варіант може часто траплятися в медіа та українському законодавстві. Крім того, з урахуванням загальносвітової тенденції подовження життя, стає неочевидним, людей якого віку зараховувати до цієї категорії. До речі, згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, літнім вважається вік 60-75 років, а старечим — 75-90 років. Тих, хто досягли 90 років і більше, прийнято називати довгожителями.
«Бабуся», «дідусь» вживаємо лише, коли треба вказати на родинні зв’язки.
Термін «пенсіонери» також бажано використовувати, залежно від контексту. Адже цей термін в першу чергу характеризує людей, що отримують пенсію безвідносно до віку. Бо пенсія може бути також призначена, наприклад, дитині або іншій особі по втраті годувальника тощо.
Якщо нам все ж таки потрібно позначити різницю у віці того покоління, про яке ми говоримо чи пишемо, можна говорити «старше покоління», «люди старшого віку», «старші люди». Також сьогодні в українському законодавстві використовується такий термін, як «люди похилого віку», а от в Європі, наприклад, про людей, що вийшли на пенсію, кажуть «люди третього віку».
За класифікацією ВООЗ, 60-75 років – похилий вік; 75-90 років – старечий вік; особи які досягли 90 років – довгожителі. В багатьох розвинених країнах світу за останні десятиріччя значно зросла частка людей похилого віку. Людей похилого та старечого віку в усьому світі налічує 700 мільйонів, а це кожна десята людина. Люди похилого віку піддаються дискримінації за віковою ознакою, опиняються за межею бідності у злиднях, стають жертвами шахраїв. Ця категорія громадян потребує не тільки юридичного, але й фізичного захисту, попри їх професійні знання, життєву мудрість та досвід. Незахищеність людей похилого і старечого віку у суспільстві глобальна соціальна проблема, яка негативно впливає на здоров’я та тривалість життя літніх людей у всьому світі.
Стратегія державної політики України з питань здорового і активного довголіття населення передбачає співпрацю органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства та бізнесу.
Мета цієї стратегії направлена на розв’язання наступних питань:
Війна в Україні суттєво вплинула на життя літніх людей, викликала багато негативних емоцій: сум, страх, розчарування, страждання від самотності. В цей непростий час їм дуже потрібна наша увага та допомога.
Щоб допомогти літнім людям впоратися із тривожністю, особливо під час військових дій, необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:
Шанобливе і соціально відповідальне ставлення до людей похилого віку — запорука і гарантія добробуту наступного покоління, яке стане на їх місце в майбутньому. У людей похилого віку є суспільно важливе завдання — показати наступним поколінням, що старість — це не вирок, а повноцінний етап життя, який може бути активним та творчим.